В ці сонячні та погожі осінні дні, коли вся земля вкривається яскравим жовтим листям, відсвяткувала свій прекрасний 95 - річний ювілей шанована всіма людина, відданий своїй справі педагог – Анастопулова Палагея Миколаївна.

            Біографія Палагеї Миколаївни – яскравий приклад того, як людина все життя зростала сама та підіймала до вершин науки й творчості своїх колег і вихованців. Адже вчитель – це не просто професія, це поклик душі і призначення дане Богом. Освітянська праця завжди вимагає невтомного пошуку, високої відповідальності і професіоналізму. Саме ці риси притаманні нашому ювіляру!

            В долі Палагеї Миколаївни переплилися дивовижним мереживом багато подій, які і надихали її, і радували, а інколи ставалось так, що й засмучували. Народилась Палагея Миколаївна 10 жовтня 1921 року в селі Водяно Куйбишевського району Запорізької області. Згодом родина переїхала до Приазовського району. В перший клас пішла з дев’яти років, тому що не було школи. Ще в дитинстві, коли її однолітки і не уявляли ким хочуть бути в майбутньому, у дівчинки з’явилося велике бажання - бути вчителем. Тому після закінчення дев’ятого класу вона одразу вступає до вчительського інституту міста Запоріжжя. Але, нажаль, на той час ще не судилося Палагеї здійснити свою заповітну мрію, адже матеріальне становище родини не давало їй можливості вчитися далі. Тому дівчинка повертається до навчання в десятий клас.

            Закінчення школи припало на страшний час війни – 1941 рік. Проживаючи з батьками, вона неодноразово була забрана в Германію, звідки тікала. Тяжкі та жахливі події випали на її долю, багато лиха пережила Палагея та не втратила вона своєї завзятості та цілеспрямованості. Так у 1944 році вступає на навчання до МДПІ, а у 1945 році переходить на заочне відділення, та приступає до викладання в школі. Палагею Миколаївну назначають вчителем української мови та літератури Тихонівської ЗШ.

            У 1948 році Палагея Миколаївна виходить заміж та переїздить до міста Молодечно (Білорусь), де працює інспектором російської мови. Але, як і в кожного щирого українця, її серце рветься на Батьківщину і у 1950 році родина повертається на Україну. У жовтні цього ж року призначена вона вчителем Степанівської школи Приазовського району, а в серпні 1951 року - вчителем української мови та літератури Кіровської восьмирічної школи. З 1952 по 1987 рік працює вчителем Промінівської ЗШ.

            Так якось непомітно минули майже сорок нелегких, але таких творчих, незабутніх, наповнених любов’ю до дітей, до улюбленої справи, років учительської праці. Та разом з ними, осінньою позолотою відлітають у вирій і роки життя. Ювілей, який, здавалось, був ще так далеко, раптом голосно вже стукає у дім!

            Тож, шановна, Палагея Миколаївно, щиро вітаємо Вас з ювілеєм! Від усього серця бажаємо міцного здоров’я на многії літа, родинного тепла та затишку! Хай доля на далі буде щедрою й прихильною до Вас!

Летять літа, мов бистрі води,

І не вернути їх назад.

А нам не віриться сьогодні,

Що Вам уже – 95.

Хай нових днів ще буде безліч,

Без ліку щастя і пісень,

Прийміть вітання найщиріші

В цей світлий ювілейний день.

Здоров’я, щастя зичимо не на рік,

На все життя бажаємо його щиро.

Щоб радісним і довгим був Ваш вік

З добром, любов’ю, спокоєм і миром.

Голова ПК Промінівської ЗШ Бабаніна Н.Ю.